підводитися

-джуся, -дишся, недок., підвести́ся, -еду́ся, -еде́шся; мин. ч. підві́вся, -вела́ся, -вело́ся; док.

1) Переміщатися знизу вгору, у вище положення. || Виходити з опущеного або звичайного положення, повертаючись чи спрямовуючись догори (про голову, руку і т. ін.). || Віддалятися від горизонту (про небесні світила). || Ставати на яке-небудь підвищення. || Іти, їхати в напрямку догори. || Бути спрямованим або розташованим знизу догори. || Стояти, вирізняючись висотою; підносячись, містячись над чимось; височіти.

2) Набувати стоячого положення, вставати, виходячи з сидячого, лежачого, зігнутого і т. ін. положення. || Змінювати лежаче положення на сидяче, напівсидяче і т. ін. || Тягтися вгору, стаючи навшпиньки і т. ін. || Видужуючи, починати ходити. || перен. Вставати, прокидатися зі сну. || перен. Ставати знову живим; воскресати. || перен. Повставати проти гніту. Підводитися з ліжка.

3) перен. Збільшуватись у рості, виростати (про рослини). || Поставати, з'являтися, виростати внаслідок будування. || З'являтися, поставати перед очима або в уяві. || Ставати виразнішим, поширюватись відносно чого-небудь, за рахунок чогось. || Підійматися вгору, над чим-небудь. || Починатися, наставати (про періоди, частини доби). || Збуджуючись, наростати, підійматися (про почуття).

4) Пас. до підводити. Підводитися з руїн.